ШЛЯХТА

привілейований стан у Польщі, Вел. князівстві Литовському, а також на укр. і білоруських землях, що входили до їх складу (XIV-XVIII ст.); низкою привілеїв (Кошицький привілей 1374, Статути Казимира Вел. та ін.) була звільнена майже від усіх повинностей, брала участь в управлінні державними справами; у XVI ст. руська православна знать була зрівняна в правах з пол. ш.; основою панівного положення ш. в суспільстві було спадкове володіння землею, станові права та привілеї, юрисдикція над підданими, особиста недоторканість, звільнення від сплати податків і мит; гол. обов'язком була військова служба; до ш. належали особи, народжені в законному шлюбі батьками-шляхтичами; шляхетство можна було здобути через нобілітацію; після поділів Польщі ш. втратила свої політичні привілеї, однак володіння землею надалі забезпечувало їй панівне становище в суспільстві; на поч. XVIII ст. Петро I запровадив шляхе

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) 

ШМІДТ →← ШЛЯХЕТСЬКІ ПРИВІЛЕЇ

T: 0.110858371 M: 3 D: 3