Є І Ї А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я Ґ 
ЄВРЕЇ
(староукр. етнонім, вживаний у народній та літературній мові до кін. XIX ст. - жиди) семітський народ, з ХIII ст. до н.е. до I ст. н.е. проживав на території Палестини; опісля розпорошений на Близькому Сх., у Пн. Африці, Європі, а пізніше також в Америці; у діаспорі розпався на багато етнічно-культурних груп (ашкеназі, сефарди, сх. є.) з окремими мовами і діалектами (їдиш, ладино та ін.), але спільною релігією (юдаїзм); у середні віки є. обмежували у правах (гето) і відправляли на вигнання; вони шукали притулку (в тому числі у Речі Посполитій); у ХIX-ХХ ст. поряд із традиціоналістичними були групи, які прагнули асимілюватись і, навпаки, відродити національні зв'язки й утворити власну державу (сіонізм); під час II Світової війни німці у Німеччині та на окупованих територіях знищили бл. 6 млн. є.; тепер на світі живуть бл. 14 млн. є., у т.ч. 4,3 млн. - у державі Ізраїль; мова іврит.

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)  2018

← ЄВРАТОМЄВРЕЇ В УКРАЇНІ →

Смотреть значение "ЄВРЕЇ" в других словарях:
T: 0.046049207 M: 7 D: 0